Однієї крові з Порцеляною 25 червня 2011 року, МБК, м.Козятин

Інна Ситніцька

Ну що, день концерту пройшов, емоції більш-менш вляглися, можна вже спокійно поговорити про подію, покритикувати (якщо мені вдасться). Старатимусь бути якомога об`єктивнішою, наперед кажу, що висловлюю виключно власну думку 🙂
Що ж… Концерт розпочався… Так, стоп! Почнемо з подій, які сталися трішки раніше того ж дня. Найпершим фактором ВЕЛИКОГО дня стало те, що були ВСІ учасники гурту (це вже добре). Отож всі разом ми (я як співорганізатор) зібрались і пішли на прес-конференцію в «білий дім».
Темами, які висунулись на обговорення, стали: «»Порцеляна» — соціально-активний гурт» та «Виявлення спонсорської допомоги та підтримки адміністарції міста». Нагадаю, що концерт проходив під гаслом благодійної акції, тому з ознайомчим вступним словом виступила реабілітолог центру реабілітації Емілія Готар. Від лиця усього колективу вона подякувала нашу «Порцеляну» за те, що вони виявили бажання допомогти центрові.
— Ми розуміємо, — каже Емілія, — скільки сил та навіть нервів музиканти витратили на організацію концерту. Я вже не говорю про кошти, які потрібні були для проведення концерту, адже їх теж не легко було знайти (ця жінка казала правду). Тому ми цінуємо цих людей як дійсно соціально-активних.
З промовою виступив й Ігор Лівшиць, як представник адміністарції міста.
— Ми знаємо, що це за гурт «Порцеляна» і шануємо його, але давайте будемо працювати з гаслом «менше Я, більше МИ». Погодьмося, що не лише «Порцеляна» робить благочинність, а й адміністрація міста та різні підприємці. І мені б хотілося, щоб ви зрозуміли, що ви та ваша подія (концерт) — це лише частина усього плану допомоги.
Далі Ігор Йосипович сказав (цитую):
— Ви молодці, і похвальна вже та річ, що ви організувались, але не забуваймо, що окрім вас місто має багато інших талановитих, добрих та розумних людей…
— І всі вони в молодіжному парламенті, — вставив своє слово ударник Ілля Мхеідзе
— Так, частина є там…
І так далі. Прес-конференція розгоралась. Нам всім, звісно, прикро стало, що Ігор Йосипович одразу ж пішов після своєї специфічної промови, не дочекавшись кінця, але то нічого, він — людина зайнята, справи.

Прес-конференція була б чимось не тим, якби з декількома словами не виступила Ольга Гвелесіані, як одна із спонсорів.  Вона позитивно підтримала ідею організації благодійного концерту, що в нас викликало лише посмішки.

Що ж, після прес-конференції розпочався саунд-чек, метушня як ніколи, одним словом ДВІЖ. Вже о шостій годині приємно було бачити, як сходився люд, а особливо, як завітав мер міста з дружиною. Почали ми десь із сорокахвилинною затримкою, але то нічого, народ саме весь зібрався. Зал назбирав близько двохсот чоловік. Признатись, як чисто для Порцеляни і в Козятині — класно.

Погасили світло (до речі, дякую Людмилі Володимирівні за те, що вона не була присутньою півконцерту і глядач зміг насолодитись світлом як на справжніх концертах), і почали.

Почином став інструментал. Що, не чекали?) А ось вам! Публіка запалилась ого-го. Це я бачила з будки ззаду, бо ж сиділа біля світлових ричагів. Фішка з фонариками — було саме воно(дякуємо Антону та Тімі Касаткіну та їхній друзям) , люди з першої хвилини почали штовхати сусіда і казати: «шо… ти шо… ти бачиш, шо роблять??!!))) «
Далі «Муза». Одна із новеньких пісень, ще не зовсім прощупаних слухачем, але ніжкою в такт вже пристукували.
«Східна» та «P.S.» були можливо трішки розслабляючими цього разу, а от із «Зими» знову почалася жара. «Падаючи в небо» зі своїми словами «сьогодні все буде інакше…» виправдала себе, тож далі без коментарів. І перший блок концерту завершається Максовою «Частиною Життя»… Вибухово. Гарно і вибухово.

Далі послідувала каверна частина концерту, і першою піснею була Faith No More — From out of Nowhere. Катя покинула сцену, а натомість вийшов Серьожка Гайдучок та клавішник Олег Ткачук, і почали. Я думаю, за виконання цієї пісні я дам найвищий бал з поміж усіх. А точніше, перші місця може і займуть якісь інші пісні, але от саме ця посяде Гран-Прі 🙂
З Comfortaby Numb легендарних Pink Floyd музиканти почали доносити до людей інформацію, відкривати, так би мовити, їм очі. Задумка із стіною хай навіть і була схожою з кліпом на цю тему, та це зовсім не грало ніякої ролі, важливо було передати месседж. Пісня Another Brick in the wall показала увесь прихований текст назовні. Все.
Мелодичний Time, який як сказали «взяв за душу» зняв з людей напругу. І нарешті Wish you were here змусив усіх плакати. Не зрозуміло, що було на очах музикантів — піт чи сльози, але зал перетворився у справжнє хіпарське зібрання, де всі почали обійматись під сценою та разом співати.

У третій частині концерту музиканти виконалі свої власні «Брехню», «Поцілунок Ельфа», «Однієї крові» (до речі, новий уривочок класний вийшов, чи то джем, чи то так і треба — але класно). І нарешті дійшла черга до прем`єри нової пісні під назвою «Сміливіше». Нові ритми, нова техніка творення пісні далися взнаки. Вийшов новий, не побоюсь, якісний продукт. Оцінюю 🙂
І на прощання «Оревуар».

Концерт пройшов на славу. І хоча кожен думав, що буде лажа: і музиканти (з технічного боку), і фанати(з боку підтримки) та антифанати(з … цікавого боку), АЛЕ ЇЇ НЕ БУЛО!!!)))
Як я говорила перед концертом «Порцеляна прокинулась, а тепер прокинетесь і ви»

Новосели-залізничники та оновлений козятинський вокзал

45 новоселів Столичної магістралі


24 червня 2011 року 45 сімей залізничників Південно-Західної магістралі отримали новенькі квартири у будинку по вул. Перемоги, 2 у м. Козятин.

Віце-прем’єр-міністр України — Міністр інфраструктури особисто вручив залізничникам ордени на нові квартири та побажав щастя та добробуту в нових оселях. «Радості вам у цьому домі та діток – нового покоління залізничників, яке буде їздити вже на швидкісних поїздах», — сказав Борис Колесніков. …»

 

Борис Колесніков оглянув Козятинський вокзал

 

Віце-прем’єр-міністр України – Міністр інфраструктури України Борис Колесніков, Генеральний директор «Укрзалізниці» Володимир Козак, начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин та Голова Вінницької ОДА Микола Джига відвідали Козятинський вокзальний комплекс, на якому завершується виконання першої черги реконструкції. …»

24 червня 2011

31.03.11 18:39 На Винничине 28-тысячный Козятин уже неделю живет без отопления

На три недели раньше в городе Козятин в Винницкой области закончился отопительный сезон. Из-за холода в помещениях закрыли четыре школы и три детсада. Без тепла осталось 650 квартир. Теплоснабжение выключили 22 марта. Местное коммунальное предприятие «Будтеплосервис» задолжало за газ 7,5 млн грн.

«Отключить тепло дал команду» Облгаз «. Долги накапливались с годами, однако на самом деле не все так трагично. В этом году город полностью перейдет на автономное отопление» — сказал мэр Козятина Александр Гвелесиани. Дети сидят дома. Выпускников 11 классов перевели в другие школы, где есть индивидуальное отопление. Начальник городского управления образования Елена Билянець объяснила, что учащимся нужно готовиться к государственной итоговой аттестации.

«Мы не могли допустить, чтобы дети заболели В школах и детсадах было 9-10 градусов тепла, а должно быть не менее 17 Когда выйдут на учебу, программу уплотните Может в летнее время будем учиться», — отметила она. Школы и детсады обещают открыть с 4 апреля. Местные чиновники надеются на теплую погоду. В Козятине проживает почти 28 тысяч человек.


Gazeta.ua